гопцювати
ГОПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм.
1. Танцювати, перев. підстрибуючи.
Ріжуть скрипки і бандури, Дівчата гопцюють (П. Гулак-Артемовський);
Підпилі міщани й міщанки хапалися в обійми і гопцювали (Валерій Шевчук).
2. Скакати (про коней).
Під гаківницями гопцюють коні (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)