Словник української мови у 20 томах

гордовина

ГОРДОВИ́НА, и, ж.

1. Кущова рослина родини жимолостевих із чорними ягодами; чорна горобина.

Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (з народної пісні);

У зовнішньому рядку берегової смуги висаджують обліпиху, глід, лох вузьколистий, у внутрішніх рядках – золотисту смородину, гордовину, бирючину (з наук.-попул. літ.).

2. збірн. Ягоди цієї рослини.

Стигла гордовина має не гіркуватий, а приємний солодкий смак (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гордовина — гордови́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гордовина — -и, ж. Кущова рослина родини жимолостевих, а також ягоди цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гордовина — ГОРДОВИ́НА (кущова рослина родини жимолостевих), ГОРДИ́НА, ЧО́РНА КАЛИ́НА, ЦІЛОЛИ́СТА КАЛИ́НА, ГОРДОВИ́К діал. Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (П. Чубинський).  Словник синонімів української мови
  4. гордовина — ГОРДОВИ́НА, и, ж. (Viburnum Lantana). Кущова рослина родини жимолостевих, а також ягоди цієї рослини. Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
  5. гордовина — Гордовина, -ни ж. раст. а) = гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св.  Словник української мови Грінченка