гордуватий
ГОРДУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи гордий.
Вона .. смуглява, рум'яна, як промінь вечірній, очі огневі, та тільки гордувата (Марко Вовчок);
А сей отець-настоятель був хоч на літа і старий, та на вдачу ярий, до того ще й гордуватий та пихатий і без краю зарозумілий (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)