горлатість
ГОРЛА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.
Властивість за знач. горла́тий 1.
За її горлатість весь вагон уже величав бабу комендантом (О. Гончар);
– Якби не моя горлатість та язикатість – бути мені великим начальством, – любила повторювати Ліна (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)