горлато

ГОРЛА́ТО, розм.

Присл. до горла́тий 1.

Висунувшись із вікна клубу, горлато звертається [Романюка] до хлопців (О. Гончар);

Утиснувшись у переповнений автобус, бабця почала горлато доводити своє право на пільгове місце (із журн.).

Значення в інших словниках

1. горлато — горла́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. горлато — ГОРЛА́ТО, розм. Присл. до горла́тий. Висунувшись із вікна клубу, горлато звертається [Романюка] до хлопців (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 17).  Словник української мови в 11 томах