горлато —
ГОРЛА́ТО, розм. Присл. до горла́тий 1. Висунувшись із вікна клубу, горлато звертається [Романюка] до хлопців (О. Гончар); Утиснувшись у переповнений автобус, бабця почала горлато доводити своє право на пільгове місце (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
горлато —
ГОРЛА́ТО, розм. Присл. до горла́тий. Висунувшись із вікна клубу, горлато звертається [Романюка] до хлопців (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 17).
Словник української мови в 11 томах