горлач
ГОРЛА́Ч, а́, ч., розм., рідко.
Те саме, що горла́нь.
Чи ті, що працюють, вічно .. мусять уступати на десятий план перед політичними горлачами, що в житті ніякої розумної статті не написали, а не то більшої праці? (І. Франко);
– Ану, тихо! – не стерпів батько. – Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Л. Юхвід).
Словник української мови (СУМ-20)