Словник української мови у 20 томах

горлохват

ГОРЛОХВА́Т, а, ч., зневажл.

Той, хто грубо домагається чого-небудь, прагне дістати якнайбільше вигоди для себе.

– Ви, Федоре, Івановичу, кажете .. переобрати комітет. Трудна це справа. Горлохватів за них багато (А. Головко);

– Невже горлохвати вас зовсім оглушили? Невже ви перестали чути дружні голоси? (Ю. Шовкопляс);

– Ви – горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (А. Шиян).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. горлохват — горлохва́т іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. горлохват — -а, ч., розм. Той, хто грубо домагається чого-небудь, прагне дістати якнайбільше вигоди для себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлохват — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
  4. горлохват — РВАЧ розм. (той, хто нечесним способом намагається здобути для себе якнайбільшу матеріальну вигоду), ГОРЛОХВА́Т розм. Він розуміє, що чорна дошка й чорна каса потрібні для прогульників, літунів, рвачів (А. Шиян); — Ви — горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (А. Шиян).  Словник синонімів української мови
  5. горлохват — ГОРЛОХВА́Т, а, ч., розм. Той, хто грубо домагається чого-небудь, прагне дістати якнайбільше вигоди для себе. — Не піду їм [мельникові з сином] допомагати, — рішуче заявив чийсь голос. — Самі б ви про совість подумали. Ви — горлохвати!...  Словник української мови в 11 томах