горлохват
ГОРЛОХВА́Т, а, ч., розм. Той, хто грубо домагається чого-небудь, прагне дістати якнайбільше вигоди для себе.
— Не піду їм [мельникові з сином] допомагати, — рішуче заявив чийсь голос. — Самі б ви про совість подумали. Ви — горлохвати! Кривдите народ, наживаєтесь (Шиян, Баланда, 1957, 62);
— Невже горлохвати вас зовсім оглушили? Невже ви перестали чути дружні голоси? (Шовк., Інженери, 1956, 224).
Словник української мови (СУМ-11)