горлоріз
ГОРЛОРІ́З, а, ч., розм. Бандит, вбивця.
— Ти знаєш — він який суціга, Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз (Котл., І, 1952, 66).
Словник української мови (СУМ-11)ГОРЛОРІ́З, а, ч., розм. Бандит, вбивця.
— Ти знаєш — він який суціга, Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз (Котл., І, 1952, 66).
Словник української мови (СУМ-11)