горлоріз —
горлорі́з іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
горлоріз —
-а, ч., розм. Бандит, убивця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
горлоріз —
див. бандит, головоріз
Словник чужослів Павло Штепа
горлоріз —
ГОРЛОРІ́З, а, ч., зневажл. Бандит, убивця. – Ти знаєш – він який суціга, Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз (І. Котляревський); Невтомні підлабузники, зажерливі хапуги, пройдисвіти й горлорізи крутилися довкола султанського трону (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
горлоріз —
ГОРЛОРІ́З, а, ч., розм. Бандит, вбивця. — Ти знаєш — він який суціга, Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз (Котл., І, 1952, 66).
Словник української мови в 11 томах
горлоріз —
Горлоріз, -за м. Головорѣзъ, отважный человѣкъ. Ти знаєш він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка