Словник української мови в 11 томах

горлопанити

ГОРЛОПА́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. Те саме, що горла́ти 1. — Я,

— горлопанить [фашистський прихвостень], — ваша держава!.. Я — влада!.. Годуйте, шануйте (Ковінька, Кутя.., 1960, 66).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. горлопанити — горлопа́нити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. горлопанити — -ню, -ниш, недок., розм. Те саме, що горлати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлопанити — ГОРЛОПА́НИТИ, ню, ниш, недок., зневажл. що і без дод. Те саме, що горла́ти 1. Німці раділи – розмахували руками, щось горлопанили, навіть почали стріляти з кулемета... (В. Малик); Десь біля води між дерев горлопанили діти (Є.  Словник української мови у 20 томах
  4. горлопанити — див. кричати; співати  Словник синонімів Вусика
  5. горлопанити — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови