горобка

ГОРО́БКА, и, ж., розм.

Те саме, що горобчи́ха.

У маленькому гнізді, під самою стріхою, горобка висиджує своїх малят (із журн.).

Значення в інших словниках

1. горобка — горо́бка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. горобка — -и, ж., розм. Те саме, що горобчиха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горобка — ГОРО́БКА, и, ж., розм. Те саме, що горобчи́ха.  Словник української мови в 11 томах
4. горобка — Горобка, -ки ж. Воробьиная самка.  Словник української мови Грінченка