горобка —
горо́бка іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
горобка —
-и, ж., розм. Те саме, що горобчиха.
Великий тлумачний словник сучасної мови
горобка —
ГОРО́БКА, и, ж., розм. Те саме, що горобчи́ха. У маленькому гнізді, під самою стріхою, горобка висиджує своїх малят (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
горобка —
Горобка, -ки ж. Воробьиная самка.
Словник української мови Грінченка