горобка
ГОРО́БКА, и, ж., розм. Те саме, що горобчи́ха.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горобка — горо́бка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- горобка — -и, ж., розм. Те саме, що горобчиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горобка — ГОРО́БКА, и, ж., розм. Те саме, що горобчи́ха. У маленькому гнізді, під самою стріхою, горобка висиджує своїх малят (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- горобка — Горобка, -ки ж. Воробьиная самка. Словник української мови Грінченка