горобка
горо́бка
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горобка — -и, ж., розм. Те саме, що горобчиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горобка — ГОРО́БКА, и, ж., розм. Те саме, що горобчи́ха. У маленькому гнізді, під самою стріхою, горобка висиджує своїх малят (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- горобка — ГОРО́БКА, и, ж., розм. Те саме, що горобчи́ха. Словник української мови в 11 томах
- горобка — Горобка, -ки ж. Воробьиная самка. Словник української мови Грінченка