горобка

Горобка, -ки

ж. Воробьиная самка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горобка — горо́бка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. горобка — -и, ж., розм. Те саме, що горобчиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горобка — ГОРО́БКА, и, ж., розм. Те саме, що горобчи́ха. У маленькому гнізді, під самою стріхою, горобка висиджує своїх малят (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. горобка — ГОРО́БКА, и, ж., розм. Те саме, що горобчи́ха. Словник української мови в 11 томах