1. Словник української мови у 20 томах

горобка

ГОРО́БКА, и, ж., розм.

Те саме, що горобчи́ха.

У маленькому гнізді, під самою стріхою, горобка висиджує своїх малят (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горобка — горо́бка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. горобка — -и, ж., розм. Те саме, що горобчиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горобка — ГОРО́БКА, и, ж., розм. Те саме, що горобчи́ха. Словник української мови в 11 томах
  4. горобка — Горобка, -ки ж. Воробьиная самка. Словник української мови Грінченка