гороб'я

ГОРОБ'Я́, я́ти, с., розм.

Те саме, що горобеня́.

Так цвірчить і стриба горобець перед котом, що вловив гороб'я і .. покручує довгим хвостом та висвічує хижо очима (Панас Мирний);

Поливали грядки .. Малеча – хто з чим: з кухликом, з мисочкою. Набере, – гороб'яті напитися саме, – а несе бережно, щоб не схлюпнути ж (А. Головко);

– Лиш тютюнцю трохи вділіть, то гороб'ят вам з верби не заберу, коли повилуплюються (І. Нижник).

Значення в інших словниках

1. гороб'я — гороб'я́ іменник середнього роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. гороб'я — -яти, с., розм. Те саме, що горобеня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гороб'я — Гороб'я, -яти с. = горобеня.  Словник української мови Грінченка