гороб'ячий
ГОРОБ'Я́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що гороби́ний.
– Я враз нагледів під вікнами другого поверху гороб'ячі гнізда (Л. Смілянський);
В акації на осонні зібрався цілий базар гороб'ячий (Григір Тютюнник);
Я поволi випростуюсь. Але ще довго надi мною лiтає гороб'ячий пух у пшоняному пилi (Л. Костенко);
// Такий, як у горобця.
Скрізь веселе товариство – Вовка, Вітя, Слава, Юрко – галасливі, мов гороб'яча зграя (О. Іваненко);
* У порівн. – Ну, так хто – кого? – не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб'ячої завзятості Кушніра, питає Свирид (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)