горорізьба
ГОРОРІЗЬБА́, и́, ж., заст.
Горельєф.
Од кахляної грубки до другої стіни йшла з вирізками і горорізьбою перегородка і одгороджувала хату од кімнати (О. Стороженко);
Дивовижні оздоби скрізь наліплено, горорізьбою оздоблено, стіни розмальовано, розписано (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)