горопашний

ГОРОПА́ШНИЙ, а, е, розм.

Який живе в горі, стражданнях; бідолашний.

Тяжкі умови підокупаційного побуту не давали його батькам підстав сподіватись на щось путяще для свого горопашного первістка (С. Жадан);

// Який перебуває у становищі, що викликає жаль, співчуття.

На першому плані “нари”, на них повно жовнірів, полягали горопашні – як хто спромігся (О. Кониський);

– Приліг би ти, синку, відпочив трохи, ще ж час є. То ж, певно, находився, .. намерзся, горопашний (Ю. Збанацький);

// Сповнений горя, біди.

– Отже, брате, періщило мене всю цю горопашну мандрівку (П. Козланюк);

– То ходімте з нами, за отамана будете. Передам вам своє горопашне отаманство, – пропонував кремезний (І. Пільгук);

// у знач. ім. горопа́шний, ного, ч.; горопа́шна, ної, ж. Те саме, що горопа́ха.

– Для нас тепер що не подує, то все не з того боку! – Ох правда, правда, – підтримали його .. горопашні (Василь Шевчук).

Значення в інших словниках

1. горопашний — горопа́шний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. горопашний — -а, -е, розм. Який живе в горі, біді; бідолашний. || Сповнений горем, бідою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горопашний — див. бідний; бідолаха; нещасливий  Словник синонімів Вусика
4. горопашний — НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше, БЕЗДО́ЛЬНИЙ фольк., СЕРДЕ́ШНИЙ (СЕРДЕ́ЧНИЙ рідше), БІДОЛА́ШНИЙ розм., СІРОМА́ШНИЙ розм., ПОБІДЕ́ННИЙ заст.  Словник синонімів української мови
5. горопашний — ГОРОПА́ШНИЙ, а, е, розм. Який живе в горі, біді; бідолашний. — Приліг би ти, синку, відпочив трохи, ще ж час є. То ж, певно, находився, .. намерзся, горопашний (Збан., Єдина, 1959, 34); // Сповнений горем, бідою. — Отже, брате, періщило мене всю цю горопашну мандрівку (Козл., Весн. шум, 1952, 101).  Словник української мови в 11 томах
6. горопашний — Горопашний, -а, -е Горемычный. Желех.  Словник української мови Грінченка