Значення в інших словниках
-
горопашний —
горопа́шний прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
горопашний —
-а, -е, розм. Який живе в горі, біді; бідолашний. || Сповнений горем, бідою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горопашний —
ГОРОПА́ШНИЙ, а, е, розм. Який живе в горі, стражданнях; бідолашний. Тяжкі умови підокупаційного побуту не давали його батькам підстав сподіватись на щось путяще для свого горопашного первістка (С.
Словник української мови у 20 томах
-
горопашний —
див. бідний; бідолаха; нещасливий
Словник синонімів Вусика
-
горопашний —
НЕЩА́СНИЙ (який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), БІ́ДНИЙ, БЕЗТАЛА́ННИЙ, БЕЗЩА́СНИЙ рідше, БЕЗДО́ЛЬНИЙ фольк., СЕРДЕ́ШНИЙ (СЕРДЕ́ЧНИЙ рідше), БІДОЛА́ШНИЙ розм., СІРОМА́ШНИЙ розм., ПОБІДЕ́ННИЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
горопашний —
ГОРОПА́ШНИЙ, а, е, розм. Який живе в горі, біді; бідолашний. — Приліг би ти, синку, відпочив трохи, ще ж час є. То ж, певно, находився, .. намерзся, горопашний (Збан., Єдина, 1959, 34); // Сповнений горем, бідою. — Отже, брате, періщило мене всю цю горопашну мандрівку (Козл., Весн. шум, 1952, 101).
Словник української мови в 11 томах