горорізьба
ГОРОРІЗЬБА́, и́, ж., заст. Горельєф.
Од кахляної грубки до другої стіни йшла з вирізками і горорізьбою перегородка і одгороджувала хату од кімнати (Стор., І, 1957, 234);
Дивовижні оздоби скрізь наліплено, горорізьбою оздоблено, стіни розмальовано, розписано (Горд., І, 1959, 2621).
Словник української мови (СУМ-11)