горщичок
ГО́РЩИЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до го́рщик.
Коли Мотря повертала від куми з порожнім горщичком, Семен сидів ще на березі та курив люльку (М. Коцюбинський);
Через який час Недбай таскав із кухні маленький засмальцьований горщичок з олією (С. Васильченко);
Вранці і мати, і Катруся, і Яринка дивились, як обережно і серйозно ніс Тарас загорнутий у білу хустину горщичок молочної каші (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)