горішина
ГОРІ́ШИНА, и, ж.
1. Те саме, що ліщи́на.
Софія не помітила, як з придорожніх кущів горішини на дорогу вийшов Трохим Іванович (А. Шиян);
За бузиною горішина й терен кущаться, уже глід і калина тут хороводять, .. й чим тут тільки не пахне! (Є. Гуцало);
“Волга” стояла серед густого підліску, оточена з усіх боків кущами горішини та молодим березняком (Ю. Мушкетик).
2. Деревина́ горіха.
– Ми Ідської гори дубина, Липки, горішина, соснина, З яких був зроблений твій флот (І. Котляревський);
А яка рогатка в Павла Денисовича!.. Рогачик з преміцноі горішини, а резинка з футбольної камери (В. Нестайко);
Стіл із горішини.
Словник української мови (СУМ-20)