горішковий
ГОРІ́ШКОВИЙ, а, е.
Прикм. до горі́шок.
Дбайливі білочки запасають горішковий провіант на майбутнє (із журн.);
Горішкова шкаралупка;
// Вигот. із додаванням горішків.
Горішкові рогалики лежали на тарілі, обносячи хату манливими запахами (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)