Словник української мови у 20 томах

горішковий

ГОРІ́ШКОВИЙ, а, е.

Прикм. до горі́шок.

Дбайливі білочки запасають горішковий провіант на майбутнє (із журн.);

Горішкова шкаралупка;

// Вигот. із додаванням горішків.

Горішкові рогалики лежали на тарілі, обносячи хату манливими запахами (з мемуарної літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. горішковий — горі́шковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. горішковий — -а, -е. Прикм. до горішок.  Великий тлумачний словник сучасної мови