гострик

ГО́СТРИК, а, ч.

Круглий невеликий черв'як родини первиннопорожинних, що живе у кишечнику людини.

Прикріплюючись до слизової оболонки товстої кишки, гострики зумовлюють її пошкодження і запальну реакцію (з наук.-попул. літ.);

Крім аскарид, у кишечнику людей, найчастіше дітей, живуть і інші паразитичні круглі черви – гострики (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гострик — го́стрик іменник чоловічого роду, істота черв'як, що живе в кишечнику людини  Орфографічний словник української мови
2. гострик — -а, ч. Круглий невеликий черв'як, що живе у кишечнику людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострик — ГО́СТРИК, а, ч. Круглий невеликий черв’як, що живе у кишечнику людини. Крім аскарид, у кишечнику людей, найчастіше дітей, живуть і інші паразитичні круглі черви — гострики (Зоол., 1957, 24).  Словник української мови в 11 томах