гострик

ГО́СТРИК, а, ч.

Круглий невеликий черв'як родини первиннопорожинних, що живе у кишечнику людини.

Прикріплюючись до слизової оболонки товстої кишки, гострики зумовлюють її пошкодження і запальну реакцію (з наук.-попул. літ.);

Крім аскарид, у кишечнику людей, найчастіше дітей, живуть і інші паразитичні круглі черви – гострики (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострик — го́стрик іменник чоловічого роду, істота черв'як, що живе в кишечнику людини Орфографічний словник української мови
  2. гострик — -а, ч. Круглий невеликий черв'як, що живе у кишечнику людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гострик — ГО́СТРИК, а, ч. Круглий невеликий черв’як, що живе у кишечнику людини. Крім аскарид, у кишечнику людей, найчастіше дітей, живуть і інші паразитичні круглі черви — гострики (Зоол., 1957, 24). Словник української мови в 11 томах