гострик
ГО́СТРИК, а, ч.
Круглий невеликий черв'як родини первиннопорожинних, що живе у кишечнику людини.
Прикріплюючись до слизової оболонки товстої кишки, гострики зумовлюють її пошкодження і запальну реакцію (з наук.-попул. літ.);
Крім аскарид, у кишечнику людей, найчастіше дітей, живуть і інші паразитичні круглі черви – гострики (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гострик — го́стрик іменник чоловічого роду, істота черв'як, що живе в кишечнику людини Орфографічний словник української мови
- гострик — -а, ч. Круглий невеликий черв'як, що живе у кишечнику людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гострик — ГО́СТРИК, а, ч. Круглий невеликий черв’як, що живе у кишечнику людини. Крім аскарид, у кишечнику людей, найчастіше дітей, живуть і інші паразитичні круглі черви — гострики (Зоол., 1957, 24). Словник української мови в 11 томах