1. Словник української мови у 20 томах

гострильний

ГОСТРИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для гостріння чого-небудь.

Коли Ісократа запитували, як це він, сам не здатний виголошувати промови, навчає інших, він відповідав, що гострильний камінь не може різати, проте робить залізо гострим (з навч. літ.);

У полі, майже на самісінькій поверхні, лежали гострильний камінь і уламки гончарного посуду (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострильний — гостри́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гострильний — -а, -е. Який призначений, використовується для гостріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гострильний — Гостри́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)