гострильник

ГОСТРИ́ЛЬНИК, а, ч., розм.

Той, хто займається гострінням різальних інструментів; точильник.

Його батько був мандрівним гострильником (із журн.);

Гострильник ножиць.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострильник — -а, ч. Людина або пристрій, який гострить що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови