гострильний

ГОСТРИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для гостріння чого-небудь.

Коли Ісократа запитували, як це він, сам не здатний виголошувати промови, навчає інших, він відповідав, що гострильний камінь не може різати, проте робить залізо гострим (з навч. літ.);

У полі, майже на самісінькій поверхні, лежали гострильний камінь і уламки гончарного посуду (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гострильний — гостри́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гострильний — -а, -е. Який призначений, використовується для гостріння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострильний — Гостри́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)