Словник української мови у 20 томах

гострильник

ГОСТРИ́ЛЬНИК, а, ч., розм.

Той, хто займається гострінням різальних інструментів; точильник.

Його батько був мандрівним гострильником (із журн.);

Гострильник ножиць.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гострильник — -а, ч. Людина або пристрій, який гострить що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови