гострильник
ГОСТРИ́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Той, хто займається гострінням різальних інструментів; точильник.
Його батько був мандрівним гострильником (із журн.);
Гострильник ножиць.
Словник української мови (СУМ-20)ГОСТРИ́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Той, хто займається гострінням різальних інструментів; точильник.
Його батько був мандрівним гострильником (із журн.);
Гострильник ножиць.
Словник української мови (СУМ-20)