гострозорий
ГОСТРОЗО́РИЙ, а, е.
Який має гострий зір; зіркий.
В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків, що стояли, прип'яті до телеграфного стовпа (Григорій Тютюнник);
Ті, хто стояв на палубі, не могли ясно роздивитись, скільки людей на березі, але гострозорі запевняли, що їх більше ніж п'ять (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)