гострозорий

ГОСТРОЗО́РИЙ, а, е. Який має гострий зір; зіркий.

В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків, що стояли, прип’яті до телеграфного стовпа (Тют., Вир, 1960, 9);

Ті, хто стояв на палубі, не могли ясно роздивитись, скільки людей на березі, але гострозорі запевняли, що їх більше ніж п’ять (Трубл., 1, 1955, 500).

Значення в інших словниках

1. гострозорий — гострозо́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гострозорий — -а, -е. Який має гострий зір; зіркий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострозорий — ГОСТРОЗО́РИЙ, а, е. Який має гострий зір; зіркий. В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків, що стояли, прип'яті до телеграфного стовпа (Григорій Тютюнник); Ті, хто стояв на палубі, не могли ясно роздивитись...  Словник української мови у 20 томах
4. гострозорий — Бистроокий, бистрозорий, гостроокий, швидкоокий  Словник синонімів Вусика
5. гострозорий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П.  Словник синонімів української мови