гостроконечний

ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, а, е.

Те саме, що гострокінце́вий.

Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами, загостреними з одного боку (А. Хижняк);

Гостроконечний червоний дах різко контрастує з сірими будівлями лікарняного комплексу (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гостроконечний — гостроконе́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостроконечний — -а, -е. Те саме, що гострокінцевий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостроконечний — див. гострий  Словник синонімів Вусика
4. гостроконечний — ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І.  Словник синонімів української мови
5. гостроконечний — ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, а. е. Те саме, що гострокінце́вий. Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами, загостреними з одного боку (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 462).  Словник української мови в 11 томах