гостроконечник

ГОСТРОКОНЕ́ЧНИК, а, ч.

Кремінне знаряддя із загостреними кінцями і краями, яке в давнину використовували як наконечник списа або як мисливський ніж.

Відколюючи від кремінного куска гострі трикутні пластини, людина навчилася виготовляти кам'яні гостроконечники та скребачки (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гостроконечник — гостроконе́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гостроконечник — -а, ч. Кремінне знаряддя з загостреними кінцями і краями, що його використовували як наконечник списа або як мисливський ніж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостроконечник — ГОСТРОКОНЕ́ЧНИК, а, ч. Кремінне знаряддя з загостреними кінцями і краями, яке використовували як наконечник списа або як мисливський ніж. Відколюючи від кремінного куска гострі трикутні пластини, людина навчилася виготовляти кам’яні гостроконечники та скребачки (Іст. СРСР, І, 1957, 4).  Словник української мови в 11 томах