гостроконечник

ГОСТРОКОНЕ́ЧНИК, а, ч. Кремінне знаряддя з загостреними кінцями і краями, яке використовували як наконечник списа або як мисливський ніж.

Відколюючи від кремінного куска гострі трикутні пластини, людина навчилася виготовляти кам’яні гостроконечники та скребачки (Іст. СРСР, І, 1957, 4).

Значення в інших словниках

1. гостроконечник — гостроконе́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гостроконечник — -а, ч. Кремінне знаряддя з загостреними кінцями і краями, що його використовували як наконечник списа або як мисливський ніж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостроконечник — ГОСТРОКОНЕ́ЧНИК, а, ч. Кремінне знаряддя із загостреними кінцями і краями, яке в давнину використовували як наконечник списа або як мисливський ніж. Відколюючи від кремінного куска гострі трикутні пластини, людина навчилася виготовляти кам'яні гостроконечники та скребачки (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах