гострорилий

ГОСТРОРИ́ЛИЙ, а, е.

З гострим рилом, з гострою мордою.

У садку гострориле порося завзято підкопувало молоденьку сливу (із журн.);

Гострорилий кріт.

Значення в інших словниках

1. гострорилий — гострори́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гострорилий — -а, -е. З гострим рилом, з гострою мордою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострорилий — ГОСТРОРИ́ЛИЙ, а, е. З гострим рилом, з гострою мордою.  Словник української мови в 11 томах