гостьовий
ГОСТЬОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до гість.
Хоч як це не парадоксально, існує навіть особлива гостьова етика (із журн.);
Присіла вона край столу і почала гостьову бесіду (з газ.);
// Стос. до особи, яка має статус гостя (у 2 знач.).
Думка ширяла на одному місці, як коршак над видолинком. Спогадувався Великий Луг, Січ, воля, весняні грища, перегони на човнах по Чортомлику, гостьові поїздки на Полтавщину та Дон (Ю. Мушкетик);
Пані Христина є гостьовим професором Академії, провадить студентський семінар з конфліктології (з газ.);
Гостьова віза;
// Признач. для гостей.
Нас провели на сцену, і ми зайняли свої гостьові місця в президії (П. Тичина);
На правах хазяїна він веде Залізняка в закраїну обнесеного муром осідка [осідку] людей для молитви та діла, вказує на невеликий гостьовий дім, що наче устиг врости у землю (Г. Колісник);
Частіше заходьте на наш сайт і лишайте свої враження в гостьовій книзі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)