гостьовий

ГОСТЬОВИ́Й, а́, е́. Признач. для гостей.

Нас провели на сцену, і ми зайняли свої гостьові місця в президії (Тич., III, 1957, 426);

На гостьових трибунах — знатні хлібороби й тваринники республіки (Літ. Укр., 4.V 1962, 4).

Значення в інших словниках

1. гостьовий — гостьови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостьовий — -а, -е. Признач. для гостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостьовий — ГОСТЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гість. Хоч як це не парадоксально, існує навіть особлива гостьова етика (із журн.); Присіла вона край столу і почала гостьову бесіду (з газ.); // Стос. до особи, яка має статус гостя (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах