гострішати
ГОСТРІ́ШАТИ, аю, аеш, недок. Ставати гострішим.
Вона [скеля) нагадувала середньовічний замок, похмуру кам’яницю, яка, гострішаючи догори, утворювала там щось подібне до вежі (Гончар, 1, 1954, 94);
Нове почуття обгортає Корольова, і відчуває він, як гострішає його злість, як затьмарюється ревнощами розум (Шиян, Магістраль, 1934, 5).
Словник української мови (СУМ-11)