гострість

ГО́СТРІСТЬ, рості, ж., рідко. Те саме, що гострота́.

Так само спроквола, нібито бавлячись, провів [Пилип-з-Конопель] пальцем по тонкому лезу пробуючи дзвінку та зимну гострість (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 275);

Миші теж в сей раз ліпше тут живеться, ніж давніше. нема тієї гострості на кожному слові (Л. Укр., V, 1956, 246).

Значення в інших словниках

1. гострість — го́стрість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. гострість — -рості, ж., рідко. Те саме, що гострота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострість — ГО́СТРІСТЬ, рості, ж., рідко. Те саме, що гострота́. Так само спроквола, нібито бавлячись, провів [Пилип-з-Конопель] пальцем по тонкому лезу, пробуючи дзвінку та зимну гострість (О. Ільченко); Великі темні поширені очі ..  Словник української мови у 20 томах