гострість

ГО́СТРІСТЬ, рості, ж., рідко.

Те саме, що гострота́.

Так само спроквола, нібито бавлячись, провів [Пилип-з-Конопель] пальцем по тонкому лезу, пробуючи дзвінку та зимну гострість (О. Ільченко);

Великі темні поширені очі .. тепер дивляться пильно, сумно, спокійно. Навіть гострість носа, уст, підборіддя вигладилась (В. Винниченко);

Миші теж в сей раз ліпше тут живеться, ніж давніше. Нема тієї гострості на кожному слові (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. гострість — го́стрість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. гострість — -рості, ж., рідко. Те саме, що гострота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострість — ГО́СТРІСТЬ, рості, ж., рідко. Те саме, що гострота́. Так само спроквола, нібито бавлячись, провів [Пилип-з-Конопель] пальцем по тонкому лезу пробуючи дзвінку та зимну гострість (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах