гостювати
ГОСТЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., у кого і без. дод.
Жити деякий час у кого-небудь як гість.
У нас мама гостювала тижнів півтора (Леся Українка);
Гостював саме того літа в учителів брат учительки, Докії Петрівни, – художник (А. Головко);
// Бути у кого-небудь у гостях.
Гостювали панни цілий день, ще й заночували (І. Нечуй-Левицький);
[Рябина:] Де се ти так зарана гостював, що вже ногами вулицю замітаєш? (І. Франко);
* Образно. Тиша та спокій гостювали в хаті (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)