гостювання
ГОСТЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. гостюва́ти.
– Це добре гостювання – тільки прийшли, а їх зараз у роботу позапрягали (С. Васильченко);
Швачка хотів був підвестися з-за столу, хотів покинути таке гостювання, але його заспокоювала Мар'яна, переконувала, що не слід на сміх та поговір з гостей виїздити (Г. Косинка).
Словник української мови (СУМ-20)