гостювання

ГОСТЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гостюва́ти.

— Це добре гостювання — тільки прийшли, а їх зараз у роботу позапрягали (Вас., II, 1959, 167);

Швачка хотів був підвестися з-за столу, хотів покинути таке гостювання, але його заспокоювала Мар’яна, переконувала, що не слід на сміх та поговір з гостей виїздити (Кос., Новели, 1962, 93).

Значення в інших словниках

1. гостювання — гостюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гостювання — -я, с. Дія за знач. гостювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостювання — ГОСТЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гостюва́ти. – Це добре гостювання – тільки прийшли, а їх зараз у роботу позапрягали (С. Васильченко); Швачка хотів був підвестися з-за столу, хотів покинути таке гостювання, але його заспокоювала Мар'яна, переконувала...  Словник української мови у 20 томах
4. гостювання — ВІДВІ́ДУВАННЯ (прихід або приїзд до кого-небудь із метою провідати, погостювати), ВІДВІ́ДИНИ, ПРОВІ́ДИНИ, ВІЗИ́Т, ВІЗИ́ТА рідко, ВІЗИТА́ЦІЯ заст. (перев. офіційний або традиційний). Він почав пригадувати відвідування батька іншими робітниками (П.  Словник синонімів української мови
5. гостювання — Гостюва́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гостювання — Гостюва́ння, -ня с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395.  Словник української мови Грінченка