граб
ГРАБ, а, ч.
Листяне дерево або кущ родини березових із гладенькою сірою корою.
Внизу над самим шосе зеленіють товсті столітні граби та буки (І. Нечуй-Левицький);
Стоять граби прозоро-жовті В промінні ясно-золотім... (М. Рильський);
На Кримських і Карпатських горах ростуть дуб, ясен, граб, смерека, липа (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)