граб
ГРАБ, а, ч. Листяне дерево або кущ родини березових з гладенькою сірою корою.
Внизу над самим шосе зеленіють товсті столітні граби та буки (Н.-Лев., II, 1956, 415);
На Кримських і Карпатських горах ростуть дуб, ясен, граб, смерека, липа (Цюпа, Україна.., 1960, 87).
Словник української мови (СУМ-11)