грабилно

ГРАБИ́ЛНО, а, с., розм.

Держално у граблів; держак, граблище.

Життя вкарбувало в Шахові долоні немало своїх повістей. Пастушою ґирлиґою, прикладом гвинтівки, заступилном, ціпилном, грабилном – всіма сільськими і міськими найтяжчими “илнами” (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. грабилно — граби́лно іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. грабилно — -а, с. Держално граблів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грабилно — див. держак  Словник синонімів Вусика
4. грабилно — Граби́лно, -на, -ну; -би́лна, -би́лен  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)